над науково-методичною проблемою «Формування життєвих компетентностей учнів шляхом вирішення проблемних ситуацій та посилення уваги до мотиваційної діяльності учнів на уроках фізики.»

«Правильно навчає той, хто навчає цікаво».

А. Ейнштейн.

Актуальність вибраної проблеми

Життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості.

Сьогодні, коли відбуваються зміни і модернізації в області освіти, особлива увага звернена на роль школи, як організатора освітнього середовища для розвитку особистості.

Світові тенденції розвитку середньої загальної освіти характеризуються переходом від традиційної репродуктивної моделі школи до розвиваючої конструктивної моделі, орієнтованої на результат. Обновилася функція школи: не тільки навчання і виховання, але і соціалізація школяра, формування життєвої компетентності, розвиток соціально-значимих якостей особистості. [4]

Мета освіти – формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання, професійні навички, вільно орієнтуватися, самореалізовуватися, саморозвиватися і самостійно приймати правильні, морально-відповідальні рішення в умовах мінливого світу.

Закон України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина та Державна національна програма «Освіта» підкреслюють, що завданнями загальної середньої освіти є:

•    формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

•    підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

•    виховання громадянина України. [3]

Школа сьогодення вимагає від нас, педагогів, творчого підходу до роботи з учнями.

Розуміння компетентності як результату навчання є вельми актуальним у європейському просторі. Суспільний прогрес і науково-технічна революція, яка лежить в його основі, зумовили не лише технічні, економічні та соціальні зміни. Вони зумовлюють такі параметри цих змін, як швидкість, глобальність, систематичність, незворотність, невизначеність. Швидкість змін створює ситуацію цейтноту, коли на визначення найбільш правильного рішення просто немає часу. Їх незворотність робить ціну помилки надвисокою, а ризик зумовлює психологічний дискомфорт. У сучасному суспільстві, яке все більше цінує інтелектуальний та творчий потенціал особистості, життєво компетентна людина здатна орієнтуватися в суспільстві, швидко реагувати на запити часу, спроможна реалізувати можливості та будувати власне життя, долати небезпеку, контролювати ризик. [8]

Отже, сучасному учителеві необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя, а також поетапно створювати умови для набуття учнями необхідних компетентностей.

Провідна педагогічна ідея проблеми

НАВЧИТИСЯ ДІЯТИ;

НАВЧИТИСЯ ЖИТИ РАЗОМ;

НАВЧИТИСЯ ЖИТИ.

Розв’язок нових задач, поставлених перед школою життям привів мене до пошуків нових форм організації навчальної роботи в школі, до використання нових методів навчання. За словами Верзіліна Н.М. "урок – це сонце, навколо якого, як планети, обертаються всі форми навчальних занять”[6]. тому саме на уроці я намагаюся організувати таку діяльність, використати таку форму викладення матеріалу, щоб в моїх учнів виникло здивування, захоплення, бажання його освоїти, зрозуміти, що в свою чергу веде до формування стійкого пізнавального інтересу.     

Я вважаю, що учні будуть любити предмет, вчити його, захоплюватися ним лише тоді, коли їм буде цікаво. А зацікавити учнів – це обов’язок кожного вчителя. Ще А. Ейнштейн писав: "... якщо учитель поширює навколо себе подих нудьги, то в такому оточенні все зачахне; зуміє навчити той, хто навчає цікаво”[8].

Сучасному учневі не нудно на уроці, де використовуються новітні інформаційні технології навчання, які передбачають широке використання комп'ютерної техніки та спеціального програмного забезпечення як потужного засобу навчання фізики в основній школі.

Проблемами впровадження ІКТ у навчальний процес з фізики займалися:
О. Бугайов, Є. Коршак, М. Головко, В. Заболотний, Ю. Жук, О. Ляшенко,
Н. Сосницька, М. Шут та ін. У працях цих вчених розглядаються питання удосконалення шкільного фізичного експерименту засобами ІКТ; поєднання традиційних засобів навчання, зокрема підручника з фізики, з електронними; розробки ППЗ з вивчення окремих тем шкільного курсу фізики. Я намагаюся проводити уроки та позакласні заходи з широким використанням комп’ютерної техніки та мережі Internet.

В. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думок. [10]. Глибоко переконана, що навчити мислити – одне із завдань учителя: моє завдання на перспективу, над яким я працюю щодня, створити таку навчальну атмосферу, яка б давала можливість молодим людям самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші шляхи розв’язання певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності і, в ідеалі, сформувати життєву компетентність учня, високоморальну особистість.

Сутність досвіду

З огляду на вищевикладене можна відзначити, що учень на уроці повинен бути настроєний на ефективний процес пізнання, мати в ньому особисту зацікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчання, без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивний результат. Мотив навчання — це спрямованість учня на різні сторони навчальної діяльності [7]. Для досягнення необхідного результату я використовую різноманітні прийоми розвитку пізнавальних мотивів. (Додаток № 1)

Для проведення роботи з невстигаючими учнями або учнями, які пропустили заняття з тих чи інших причин, або учнями що хочуть розширити свої знання я розробила електронний фізичний довідник для 9 класу. Практика свідчить, що діти залюбки ним користуються, бо він містить окрім обов’язкового матеріалу, ще й багато додаткової інформації: розповіді про вчених, основні відкриття, відео лабораторних робіт, велику кількість анімацій та флеш відео. (Творчий доробок )

Діти залюбки виконують та складають тестові завдання в програмі My test, створюють презентації в Power Point, працюють з віртуальною фізичною лабораторією, використовують мережу Internet, шукаючи інформацію, тощо.

Активність та результативність учнів під час таких занять надихають і мене на пошук та розробку нового та цікавого матеріалу до уроків які проводжу.

Дуже часто використовую на уроках такий вид контролю знань, як фізичний диктант. (Додаток № 2). Особливо цікавими для учнів є: логічно – ланцюжковий диктант, стехіометричний, фразеологічний, формульний, диктант – змагання, диктант -  «мовчання», словниковий, вибірковий.